Розстрільні списки.

 "Очільник ГУР МО Кирило Буданов під час виступу на форумі "Геноцидні практики РФ в Україні: від Голодомору до Російсько-української війни" перелічив, кого окупанти вважають найбільшими ворогами: "До розстрільних списків мали увійти вчителі української мови, літератури, історії, ветерани АТО, журналісти, науковці, письменники, священники православної церкви України та інших конфесій, які підтримували Україну, громадські й політичні діячі, очільники органів державної влади та самоврядування".
Розвідник уточнив, що російські окупанти заздалегідь отримували інструкції щодо розташування колективних могил.
Певно, це і мали бути ті самі розстріляні в Бабиному Яру за версією тих самих політологів з ефіру "Право на владу" у лютому 2022 року", - Марина Данилюк-Єрмолаєва, журналістка.

Був українцем, який заважав Джугашвілі...

 "Відмінністю, яка заважає зрозуміти Голодомор у тіні Голокосту, так би мовити, це те, що методи вбивства, звичайно, відрізнялися. Ми знаємо про Голокост, про камери, про вбивство кулями. А Голодомор мав місце у тіні всесоюзного голоду під прикриттям колективізації, хлібозаготівель, розкуркулення, і тому його було дуже легко заховати. Чим, власне, і користуються російські, ну, колегами їх не можна назвати, як, власне, і істориками, візьмемо у лапки цей термін, коли вони кажуть про всесоюзний голод. Але симптоматично, що існує багато свідчень селян і містян, які мали трошки вищий рівень освіти, які якраз намагалися намацати ось ту українськість, як вони намагалися описати те, за що убивали. Не за те, що ти був українцем як єврей, а за те, що був українцем, який заважав Джугашвілі, радянському тоталітаризму досягати своїх цілей і фактично викачувати ресурси. І використовувати людей як таких шароварщиків, бо ми пам'ятаємо як після Голодомору Постишев ходив у вишиванці таким чином демонструючи, що так можна, але не можна, але не можна з оцією українською ідентичністю", - докторка історичних наук Тетяна Боряк.

Справи треба доводити до кінця.

"Чи думав я пізнього вечора 21 листопада 2013 року, коли їхав на передостанньому метро на Майдан, що через 11 років по нас запускатимуть міжконтинентальні ракети? Ні. Але жалкую виключно про одне. Що в лютому 2014-го року ми фізично не додавили мразоту. Тому став можливим лютий 2022 року. І міжконтинентальні ракети. Справи треба доводити до кінця. Визнаю свою провину, бо й сам часто вірив в заспокійливі мантри. А треба було гасити. Одразу і жорстко. Всі ті, хто був на Банковій 1-го грудня - були праві", - Богдан Буткевич, журналіст. 

Ласкаво просимо - вона почалася.

 "Я вважаю, що у 2024 році ми можемо абсолютно точно вважати, що розпочалася Третя світова війна. Тому що у 2024 році перед Україною вже стоїть не росія. Перед Україною стоять солдати з північної кореї. Кажімо чесно. Вже в Україні абсолютно відкрито, нічого не соромлячись, вбивають цивільних людей іранські "Шахеди".
 В Україну летять ракети саме північнокорейського виробництва, і вони про це відкрито заявляють, а також в Україні підриваються китайські снаряди, а в російських ракетах застосовуються китайські деталі. 
Те, чого так довго очікували, воно вже почалось. Але хочу сказати, що сам Бог дає шанс, не тільки Україні, а й всьому світу, щоб зараз ще встигнути зробити правильні висновки.
Очевидно, що в України уже забагато ворогів. Україна зарахунок технологій буде виживати, але невідомо, чи вона зможе самотужки перемогти у цій битві.
Тому я вважаю, що світова війна, ласкаво просимо - вона почалася", - Валерій Залужний.

Знищення частини саме української національної групи...

 У січні 2010 року апеляційний суд Києва завершив розгляд кримінальної справи за фактом вчинення геноциду в Україні в 1932-1933 роках.
У постанові суду, зокрема, значилося:
"Органом досудового слідства з усією повнотою та всебічністю встановлено спеціальний намір Джуґашвілі Йосипа Віссаріоновича, Молотова (Скрябіна) В'ячеслава Михайловича, Кагановича Лазара Мойсейовича, Постишева Павла Петровича, Косіора Станіслава Вікентійовича, Чубара Власа Яковича, Хатаєвича Менделя Марковича - знищення частини саме української (а не будь-якої іншої) національної групи як такої".
Суд закрив справу через смерть обвинувачених.

Хто і кому відповість...

 Дивна казка

моєї нації -

без розв'язки,

самі кульмінації.

Незвичайний у неї бог,

що за віру її прирік

на ганьбу всіх людських епох,

на жаский тридцять третій рік.

В нас у моді тепер каяття,

але хто і кому відповість

за той рік, коли мати дитя

в божевіллі голодному їсть.

Петро Скунць.

"Додавити мразоту" по закону...

 "Демократія не може бути диктатурою. Та показувати зуби у відповідь та знайти спосіб "додавити мразоту" по закону демократія може й повинна.
Над партією регіонів не відбувся показовий відкритий судовий процес. Її керівники й активісти в центрі та на місцях не сіли за ґрати чи бодай не були вислані в їхню улюблену росію, якщо взагалі не в північну корею, а отримали депутатські мандати "опзж" й пізніше - "слуги народу". Вони вільно поводилися в державі, яку зрадили в січні 2014-го року, проголосувавши за "диктаторські закони". І так, вони привели у свою ж країну війну. Аби потім або зрадити офіційно, ставши гауляйтерами, або втекти на мирний Захід, вивівши власні статки.
Ось тільки повноваження "давити мразоту" здебільшого кортить комусь делегувати. Бо самосуд, лінчування - вже не демократія. Як не є нею вияв неконтрольованого народного гніву взагалі. А саме цим став Майдан'2013", - Андрій Кокотюха, письменник.

Ледь не ключовий елемент...

 "Серед багатьох українських політиків і досі триває дискусія про необхідність "захисту російськомовного населення". Хоча те, що захист російськомовності вбиває, кожен з нас може почути та побачити всюди - у звуках сирен повітряної тривоги тилових міст, серед жовто-синіх прапорців на Майдані Незалежності Києва, в очах біженців з прифронтових містечок.
Російськомовність України - це ледь не ключовий аргумент, який дозволяє путіну виправдовувати війну.
Тому наступного разу, коли ви спілкуватиметесь зі своїми дітьми російською мовою, пам'ятайте про те, яку ціну Україна платить щодня за те, що хтось хоче захистити ваше право не говорити українською", - Микола Княжицький, журналіст, народний депутат України.

Моя Україна.

 

Де лан половіє і неба блакить

У пісні сплелись солов'їній,

Де цезій і стронцій, де кров ще кипить, -

Моя Україна.

Де кручі стрімкі і вишневі сади,

І води Славутича линуть, -

Згорить у пекельних вогнях сатани -

Моя Україна.

Де море синіє, на тисячі миль

Страждання і пісня незмінні,

І пил саркофага, і шепіт руїн, -

Моя Україна.

Ось гори в тремтливих обіймах лісів,

Немов для усіх домовина,

Цимбал і бандур надриваючий спів, -

Моя Україна.

Мій гордий народ у жорстокій борні, -

В буремну найтяжчу годину, -

Хай волю здобуде тобі і мені, -

Моя Україно.

Свій плач у звитягу Твою переллю,-

Це Воля і Дума - єдині,

Бо славлю Тебе і єдину люблю -

Мою Україну!

Володимир Пономаренко.

Журналістське розслідування погодинного графіка...

 "Мене цікавить журналістське розслідування погодинного графіка початку вторгнення ТОП слуг - від президента, Єрмака, керівників СБУ, ДБР, поліції, до депутатів і чиновників 1-го рангу...
Хтось із них зможе сказати, як Порошенко, що він боронив Київ чи інше українське місто?
І чи зможе це довести?
Я особисто - без жодної проблеми! А вони, ті, що множать пасквілі про Пороха?", - Олександр Бригинець, екснародний депутат.

Не засуджував смертну кару.

 "Господь Ісус Христос не засуджував смертну кару, хоча Сам незаслужено зазнав страти. Звичайно, вбивство людини на знак покарання за її злочини - це крайній захід. І тому ідеально було б, щоб люди не чинили таких злочинів, за якими слідувала б смертна кара. Але в Божому слові є такі слова: "Вийміть зло від вас самих" (1 Кор. 5:13). Тобто, якщо є людина найнебезпечніша для суспільства і якщо її неможливо ніяк ізолювати, її треба прибрати. Господь не каже: "вбийте його", але "змийте зло від вас самих".
Ще раз хочу сказати: Церква ніколи смертної кари не засуджувала, якщо смертна кара здійснювалася згідно із законом, але, звичайно, ніде вона страту і не вітала", - заявив патріарх рпц гундяєв.

Героїчні епоси.

 "Я здогадуюся, в яких саме бункерах хто перебував з влади та де чим займався насправді. Героїчні епоси про мівіну і колекційні вина ми почуємо лише декілька місяців потому. А про руки Татарова, по лікоть в чеченській крові, дізналися лише взагалі через 3 роки", - Володимир Омелян, учасник оборони Києва, військовий, який зараз лікується після важкого поранення.

росіяни-імперці незалежно від етнічного походження.

 "Свастика - це звичайний давній знак, побажання щастя, який і досі прикрашає деякі гуцульські церкви.
Свастика нікого не вбивала і не ґвалтувала, але стала символом націонал-соціалістів, так само як і пушкін - символом рашистів. Свастика навіть краще - вона не писала віршів про лідерів єврейського народу, а пушкін про Мазепу писав.
Ніхто не здогадається оберігати свастику як пам'ятник у центрах міст і не лише в Ізраїлі, а всюди у світі. Хіба що в музейних просторах таборів смерті.
А от пушкіна в центрі українського міста захищати можна. Не соромно. Українців не шкода. Навіть після Бучі, навіть під час війни.
Я не дивуюся іноземцям, які пишуть листи на захист пам'ятника пушкіну, але не можу зрозуміти українців. Вони називають себе космополітами, хоча насправді є росіянами-імперцями незалежно від етнічного походження", - Микола Княжицький, жуналіст, народний депутат.

Історичний факт.

 "Оскільки пішла хвиля про "перші дні" та Порошенка, напишу як було в мене. Між 12:00 та 13:00 24 лютого 2022 року прийшов на Лаврську, 16, в офіс "Європейської Солідарності". За декілька годин в компанії з Володимиром Омеляном тягав ящики зі зброєю та боєприпасами на якійсь базі, все це майно потім перевозили на Лаврську, для новоствореного 206 окремого батальйону 112 окремої бригади ТрО.
Чи створював Порошенко 206 батальйон? Так. Чи забезпечив озброєнням? Так. Чи є цей батальйон сьогодні уособленням героїзму та стійкості, всупереч кількості втрат особового складу, насамперед з-поміж добровольців, які прийшли захищати країну у перші дні? Однозначно так.
Чи може Петро Порошенко стверджувати, що з першого дня стоїть на захисті країни? Абсолютно так. Це є історичний факт", - Сергій Костинський, колишній член національної ради України з питань телебачення і радіомовлення, а нині військовослужбовець.

Одним із центрів організації спротиву став офіс "Європейської Солідарності".

 "Пам'ятаю, що одним із центрів організації спротиву став офіс "Європейської Солідарності" на Лаврській 16. Тут творився 206 батальйон територіальної оборони ЗСУ. Він одним із перших отримав озброєння, спорядження, зв'язок, забезпечення. Тому одним з перших узявся до оборони столиці.
Це стало можливим завдяки тому, що від самого початку в роботу тут своїми ресурсами та вмінням долучився Петро Порошенко. Сюди приходили не лише його прихильники, а всі ті, хто хотіли стати на оборону столиці і шукали можливості для долучення. Це все відбувалося в мене на очах, бо я поселився тут на Лаврській 16, бо мій дім у Ворзелі опинився в окупації на другий день, а родина виїхала до Львова", - Володимир В'ятрович, народний депутат.

Царство небесне усім невинноубієнним!

 

Більше ніж 2249 діток постраждали в УКРАЇНІ внаслідок повномасштабної збройної агресії р(ідкісних) ф(екалій). Станом на ранок 01 листопада 2024 року за офіційною інформацією ювенальних прокурорів 585 діток загинули та понад 1664 дитинки отримали поранення різного ступеня тяжкості.
Також Офіс генпрокурора підкреслив, що 29-30 жовтня постраждали 9 дітей в різних регіонах через обстріли р(ідкісних) ф(екалій).
У Херсонській області - хлопчики 8 та 14 років; на Донеччині травмовано 16-річну дівчинку та хлопчика віком 1,6 років; на Харківщині травму отримала 10-річна дівчинка;
У Дніпрі 30 жовтня постраждав 14-річний хлопчик, того ж дня через обстріл військами р(ідкісних) ф(екалій) Харкова загинули два хлопчики віком 12 і 15 років, 11-річний хлопчик травмований.

Позиція "какая разніца" привела до України російські танки.

Видання The New Jork Times публікує велике дослідження про те, як змінювались погляди Трампа на Україну. Зокрема вони наводять фрагменти бесід з путіним, де той багато говорить про російськомовне населення України, яке начебто піддається "етнічним чисткам". І для захисту якого росія має право робити те, що вона вважає за потрібне.
"Що саме росія вважає за потрібне, ми бачимо прямо зараз у прямому ефірі. У принципі, про це всі й так давно знали.
Знали, що позиція "какая разніца", яка в якийсь момент стала ледь не фрагментом офіційної державної політики, врешті-решт і привела до України російські танки. Знали що захист української мови є питанням не лише національної ідентичності, а й національної безпеки. Багато разів чули глибокі аргументи про "захист російськомовного населення" від української мови, в тому числі від українських політиків", - Микола Княжицький, журналіст, народний депутат України.