Між царями й судіями
На раді великій
Став земних владик судити
Небесний владика:
«Доколі будете
стяжати
І кров невинну розливать
Людей убогих? А багатим
Судом лукавим помагать?
Вдові убогій поможіте,
Не осудіте сироти
І виведіть із тісноти
На волю тихих, заступіте
Од рук неситих». Не хотять
Познать, розбити тьму неволі,-
І всує господа глаголи,
І всує трепетна земля.
Царі, раби – однакові
Сини перед богом;
І ви вмрете, як і князь ваш,
І ваш раб убогий.
Встань же, боже, суди землю
І судей лукавих.
Тарас Шевченко, 19
грудня 1845 р.
[В’юнища]
81 Доля несправедливих суддів
Бог стоїть серед Божої громади,
серед богів він судить¹:
2. «Докіль судитимете не по правді
й потуратимете безбожникам?
3. Судіть по правді бідного й сиротину,
визнайте правду вбогому й бідоласі.
4. Визвольте бідного й сіромаху,
з руки грішників порятуйте!»
5. Вони не знають, вони не розуміють,
у темряві блукають;
хитаються усі землі основи.
6. Я мовив: «Ви – боги
й сини Всевишнього усі ви.
7. Однак, помрете, як усі люди,
і впадете, як кожний князь.»
8. Устань, Боже, судити землю,
бо ти народами усіма володієш.
¹ Судді
та урядовці звуться «богами», бо вони судять і правлять іменем Божим.
А я що? Я нічо. Не всі читали переспіви духовного пророка української нації і
твори древніх авторів одночасно. Хтось читав псалми, але не читав твори Тараса
Шевченка. Хтось читав твори Тараса Шевченка, але не читав псалми.
Прочитав вірш-переспів Тараса Шевченка псалом 81, про
долю несправедливих суддів, котрі помруть як усі люди. Цикл «Псалми Давидові»
Тараса Шевченка складається із десяти віршів-переспівів псалмів. Серед
переспівів немає вірша про відношення тих, кого несправедливо судять, до
суддів. Що бажають несправедливо засуджені так званим суддям…
Стало цікаво, чи є згадка в псалмах про суджених не по
правді та про їх відношення до несправедливих суддів?…
Щось схоже є. Псалом 57. Якщо коротко, то колись у нас
про таких казали: «Краще б його мати на будяки висцяла»! Псалми писав не хлоп
від гною. Слова дібрані неповторимо. Але суть та сама:
…«Хай зникають, мов слимак, що зслизає; як викидень
жінки, що не бачив сонця. Раніш ніж забуяють, як ті будяки і глоди, хай їх -
зелених чи сухих – розмете буря».
57 Псалмопівець ганить несправедливих
суддів 2-6; молиться щоб Бог їм відплатив 7-12;
2. Чи ви по правді творите суд, вельможі?
Чи справедливо судите, о сини людські?
3. Таж ви у серці творите несправедливість,
ви на землі напоготовлюєте насильства рук ваших.
4. Збилися з дороги нечестиві вже від материнського лона,
від утроби неньки пішли неправдомовні манівцями.
5. Отрута у них, немов отрута змія,
неначе гаспида глухого, що затуляє вуха,
6. щоб голосу не чути заклиначів,
чарівника – знавця чарів.
7. Розторощи, о Боже їхні зуби у них у пельці;
ікли левенят, Господи, вирви.
8. Хай щезнуть, мов вода розлита;
як пускають стріли, хай тупими стануть.
9. Хай зникають, мов слимак, що зслизає;
як викидень жінки, що не бачив сонця.
10. Раніш ніж забуяють,як ті будяки і глоди,
хай їх - зелених чи сухих – розмете буря.
11. Зрадіє праведник, коли побачить відплату,
скупає свої ноги в крові беззаконних.
12. І скажуть люди: «Справді для праведника є нагорода,
справді є Бог, що на землі судить.»
Впевненості в даті (часі) написання псалмів немає… Але то
було дуже давно. Ті, що збилися з дороги вже від материнського лона, від утроби
неньки пішли манівцями не перевелися. Не знаю, чи нині вони вважають себе
богами, але недоторканими небожителями вважають.
Немає коментарів:
Дописати коментар