Відважний.

Улицею попри пліт,
Тернистий, високий,
о палиці іде дід,
Торби висять збоку.

А на него якийсь пес
Гавкає з-за плота.
"Який смілий! - дід смієсь. -
Не тяжка робота;

Ходи тутки, псюко мій,
Тутки, перед мене,
Подивися на мій кий -
Хто кого прожене!"

Але пес ще не здурів,
Щоб пхатись самому
До покушання київ:
В него глузди дома.

І в нас досить псів таких,
З-за плоту охочих,
Та не стане жоден з них
Тобі просто в очі.

Осип Маковей,
25 березня 1885 р.