"Є люди, які ніколи не будуть українцями, скільки б вони не жили в Україні, не заробляли в Україні і які б високі посади тут не займали. Вони вміють закутатись у вишиванку з ніг до голови, коли того вимагає вигода моменту, але черевики ніколи не шнурують, бо так легше перевзуватися, їх меншість. Але як не прикро це визнавати - Україна належить їм. Поки.
Є люди, які завжди були і будуть українцями жертовними - в робах, будівельних касках, лікарських халатах, у викладацьких піджаках і військових одностроях. Ті - що кожного дня, ті - що тихою сапою, ті - що не пальцем, а собою, навіть якщо це вихідці з Британії, Америки чи Канади. Їх більшість. І завдяки їм - є ми. Є країна.
Від походження тут нічого не залежить, тільки від ставлення до свого, до світлого, до кровного, до вищого. Питання принципів і пріоритетів", - Олег Филик.
Є люди, які завжди були і будуть українцями жертовними - в робах, будівельних касках, лікарських халатах, у викладацьких піджаках і військових одностроях. Ті - що кожного дня, ті - що тихою сапою, ті - що не пальцем, а собою, навіть якщо це вихідці з Британії, Америки чи Канади. Їх більшість. І завдяки їм - є ми. Є країна.
Від походження тут нічого не залежить, тільки від ставлення до свого, до світлого, до кровного, до вищого. Питання принципів і пріоритетів", - Олег Филик.
Немає коментарів:
Дописати коментар