Моя Україна.

 

Де лан половіє і неба блакить

У пісні сплелись солов'їній,

Де цезій і стронцій, де кров ще кипить, -

Моя Україна.

Де кручі стрімкі і вишневі сади,

І води Славутича линуть, -

Згорить у пекельних вогнях сатани -

Моя Україна.

Де море синіє, на тисячі миль

Страждання і пісня незмінні,

І пил саркофага, і шепіт руїн, -

Моя Україна.

Ось гори в тремтливих обіймах лісів,

Немов для усіх домовина,

Цимбал і бандур надриваючий спів, -

Моя Україна.

Мій гордий народ у жорстокій борні, -

В буремну найтяжчу годину, -

Хай волю здобуде тобі і мені, -

Моя Україно.

Свій плач у звитягу Твою переллю,-

Це Воля і Дума - єдині,

Бо славлю Тебе і єдину люблю -

Мою Україну!

Володимир Пономаренко.