Так, я складав натхненні оди,
Пісні компартії, москві,
Бо обіцяли рай свободи,
Де рівні мови і народи,
Щасливі люди трудові.
Повірив я в казки чудесні,
Бо справедливості жадав.
Та на мої натхнення чесні
Сотав свої студені персні
Самодержавія удав.
Дмитро Павличко,
(28 вересня 1929 року - 29 січня 2023 року).
"Почуття патріота , Україна для якого – «уся охорона», усі сили, доля, вступили в непримиренну суперечність з імперською шовіністичною політикою кпрс. Поет розчарувався в ідеалах, які проповідували комуністи, бо «те все, в що я несхитно вірив, ви обернули на олжу!». Він вірив у леніна, як у Шевченка, Франка, але переконався, що ним накреслена дорога – «то хибна була дорога, бо імперська червона тога пожерла стяг робітників», від ідеалів революції нічого не залишилося. Образ «самодержавного удава» тут невипадковий, як образ російської імперії, «тюрми народів», у нових історичних умовах існування якої продовжилось, як і продовжилася політика гноблення народів", - Микола Ткачук.
Немає коментарів:
Дописати коментар