Творчість Лесі
Українки (Лариса Петрівна Косач - 25.02.1871 р. - 01.08.1913 р.) – унікальне явище в українській і світовій
культурі. Новаторство жанрових форм,бездоганне володіння класичним римованим і
вільним неримованим віршем, ліро-епічна поема, медитаційна й пейзажна лірика,
синтез поезії та музики, філософський погляд на життя-неповторні риси її багатогранного
таланту.
У науковій спадщині Лесі Українки особливо вирізняється праця «Стародавня історія східних народів» - перша україномовна праця, присвячена розвитку стародавнього східного мистецтва та архітектури.
Леся Українка вільно володіла дванадцятьма мовами світу, була обізнана з культурою багатьох країн Європи, Азії, Африки, Америки. Професійна термінологія Лесі Українки не поступається словникові мистецтвознавця В. Щербаківського, автора єдиної на той час книги з архітектури, виданої українською мовою («Архітектура у різних народів і на Україні» - 1910р.). У яскравих художніх образах поетеса змальовує шедеври світової архітектури - Стародавнього Єгипту, Ассіро-Вавілонії, Греції, Італії, Франції.
У науковій спадщині Лесі Українки особливо вирізняється праця «Стародавня історія східних народів» - перша україномовна праця, присвячена розвитку стародавнього східного мистецтва та архітектури.
Леся Українка вільно володіла дванадцятьма мовами світу, була обізнана з культурою багатьох країн Європи, Азії, Африки, Америки. Професійна термінологія Лесі Українки не поступається словникові мистецтвознавця В. Щербаківського, автора єдиної на той час книги з архітектури, виданої українською мовою («Архітектура у різних народів і на Україні» - 1910р.). У яскравих художніх образах поетеса змальовує шедеври світової архітектури - Стародавнього Єгипту, Ассіро-Вавілонії, Греції, Італії, Франції.
Немає коментарів:
Дописати коментар