Вони ішли у безвість білих піль, у бій,
Щоб не вернутися, або здобути.
І зупинилися на станції малій,
Де написом видніла назва - слово "Крути".
Не повернулися, упало триста їх,
А ми й донині їх не можемо забути,
Мементом нації, мементом нас усіх,
Навіки стала назва - слово Крути.
На Аскольда могилі поховали їх,
І хоч народ ще й до тепер закутий,
Та він живе, бо смертю молодих
Він смерть переборов там, де містечко Крути.
Міра Гармаш.
Немає коментарів:
Дописати коментар