Не люблять нас в світі одні моск@лі.

 Не люблять нас в світі одні моск@лі,

Така Твоя воля, Всевишній,

Розкидані ми, як зерно, по Землі

І скрізь проростаємо пишно.

Живемо в достатку на рівних правах

В одній християнській родині

Ми в Польщі, Німеччині, на островах,

В Бразилії і Аргентині,

В Америці тощо, Канаді, Перу,

У сонячній Венесуелі...

Нас люди шанують, ми скрізь до двору,

Бо ми і в печалі веселі.

Ми є українці! Все інше пусте.

І де ми живем не важливо.

Ми вдячні Америці власне за те,

Що кожен народ в ній щасливий.

Ось де парадокс, долі нашої суть,

Так було завжди і донині:

Ніде українці в журбі не живуть,

Як тільки в самій Україні.

Євген Рибчинський

 2012 рік.