Що се дзвенить, що се гримить,
По городі лунає?
На дохід бурси для дівчат
Дрогобич бал справляє.
То доктор Генгст, a wohler jung¹.
Ту думку пропагує,
Занявся нею щиро сам
І сам бал аранжує.
А за свій труд і за свій план
Одне лише – се жарти! –
Собі прирік. Для свояків
Свободні вступні карти.
А своячок, приятельок
У нього там немало,
Так що, як балу день прийшов,
На продаж карт не стало.
Професорки, уряднички
З гніву аж в штуки рвуться,
Що вільні карти жидівкам,
А не їм дістаються.
І хоч християнським дітям мав
Припасти дохід, таки
Всі змовились не йти на бал,
І не пішли сараки.
А жидівок прийшло май-май,
Жидків також не мало,
І все те геть аж пізно вніч
І пило, і гуляло.
Числили дохід другий день,
Він досить був великий:
Буфетчик римських п’ятдесят,
І п’ятдесят музики.
Блаватні купці пару сот,
Зо сто кравець французький,
На бурсу для дівчат, мабуть,
Лишилося дві «шустки».
¹ Бравий хлопець.
Іван Франко.
Вірш вперше надруковано в журналі «Зеркало», 1882 р.,
число 24, сторінка 186, за підписом Мирон.
