Монологи, діалоги...

«Говорити мало і погано це нещастя простаків; говорити багато і зле є зухвалістю дураків; говорити багато і добре є щастям дотепних; говорити мало і добре є меткістю мудрих».

Бродзінський [Brodziński]

Турборежимна анекдотизація.

Можна зробити припущення, що в липні 2016 року провідний «кварталівський фіґляр» на догоду певним особам чи антиукраїнським, антидержавницьким елементам щоб заслужити їх прихильність, в Латвії процвенькав на цілий світ: «Що стосується кредитування, то Україна, якщо чесно, між нами, нагадує акторку з німецьких фільмів для дорослих. Тобто, готова прийняти в будь-якій кількості з будь-якого боку. Якщо вам не шкода».

Коментарів після такого порівняння було багато…

Викладач Києво-Могилянської бізнес-школи Валерій Пекар зокрема оцінив тоді знання теми діючими особами професійно, без емоцій: ««Кварталівці» пожартували на тему, в якій «нічого не розуміють»».

Згодом була відписка в Facebook на сторінці «жартівника». Хтось вважає цю відписку спробою виправдатися. Дарма. Звичайне блазнювання, кривляння на межі з хамством.

«Досить брати кредити, за які відповідати нашим дітям, онукам і тим, хто житиме після нас і нестиме відповідальність за всі ті гидкі справи, які робимо ми».

Також у відписці ні до чого не зобов’язуючі пустопорожні гасла. Ми любимо свою країну. Ми борці за свободу, свободу слова. Ми - квартал!  Ми - патріоти!

У відписці були згадані ті, котрим не до вподоби такі «борці за свободу» та «патріоти». Вони звичайно ж продажні, замовні, дрібні особи, котрих людьми не назвеш.

В квітні 2020 року Зеленський легітимний український президент-актор про підтримку та кредити МВФ сказав: …«Зараз ці гроші – як кров для організму людини».

Якщо зробити спробу об’єднати репризу 2020 року з репризою 2016 року отримаємо приблизно таке: «Зараз ці гроші – як кров для організму акторки з німецьких фільмів для дорослих. Готової приймати в будь-якій кількості з будь-якого боку»…

Як прошу я вас, не згадати так звані «плівки Гончарука». На яких особа, голосом схожим на голос голови першого уряду ЗЕ, повідомляє нам про те, що у Зеленського є дуже примітивне, в цьому сенсі просте розуміння економічних процесів, а в голові його туман...

А я що? Я нічо. Об’єднати репризи в одну мене підштовхнув анекдот з «чапаєвської обойми». Докладно не пам’ятаю, але зміст такий…

Замполіт дорікає бійцю, що його рівень не допустимий для «бійця чапаєвця». Ні читати, ні писати… То хоч усною народною творчістю займись.

- А як це? Що це таке товариш замполіт?

- Наприклад, загадки тобі подобаються? Знаєш якісь?

- Ні…

- Спробуй відгадати першу загадку. Далі буде простіше. Без вікон без дверей повна хата людей. Що це таке?

- Не знаю…

- Це огірок. Він без жодного отвору, а в ньому повно насінин… Давай ще одну спробу зробимо. Два кільця, два кінця, по середині цвяшок. Що це таке?

- Не знаю…

- Це ножиці… Все дуже просто. Ти подумай, а мені потрібно по справах.

Сидить в курилці, думає «боєць чапаєвець»… Ніяк не втямить, що об’єднує огірки, цвяшки, кільця, ножиці?

Прийшов в курилку ще один курець… Зав’язалася розмова.

- Ти чого такий сумний, задуманий?

- Над загадкою думаю… Не розумію…

- Що за загадка? Зараз ми її запросто…

- То дуже складна загадка. Не відгадаєш. Два кільця, два кінця, повна дупа огірків!

- Та то не загадка. То якась дурня.

- А замполіт казав, що це ножиці!

Псалми Давидові.

Блаженний муж на лукаву

Не вступає раду,

І не стане на путь злого,

І з лютим не сяде.

А в законі господньому

Серце його й воля

Навчається; і стане він –

Як на добрім полі

Над водою посаджене

Древо зеленіє,

Плодом вкрите. Так і муж той

В добрі своїм спіє.

А лукавих, нечестивих

І слід пропадає, -

Як той попіл, над землею

Вітер розмахає,

І не встануть з праведними

Злії з домовини.

Діла добрих обновляться,

Діла злих загинуть.

Т. Шевченко, 19 грудня 1845 р.

В’юнища

Цикл «Псалми Давидові» складається із десяти віршів-переспівів псалмів, автором яких, за біблійною легендою, був давньоіудейський цар Давид.

В канонічній збірці усього сто п’ятдесят псалмів. Теми всіх псалмів релігійного характеру. Укладали їх різні псалмопівці. Більшу частину приписують Давидові – 73. Іншими традиційними авторами вважають Асафа -11; Кораха - 7; Мойсея - 1; Соломона - 1; Етана - 1; Геиана – 1. Багато псалмів є анонімними.

Творення псалмів тривало від Давида, «любого співця Ізраїля», аж до макавейської ери. Від десятого до другого сторіччя перед Христом.

Вплив псалмів на літературу в Україні був від найдавніших часів до найновіших. Письменник українського середньовіччя, князь Володимир Мономаха включав у свої тексти цитати з таких псалмів: 32 (2), 36 (1; 7-9; 21-27;), 41 (12), 55 (11-12), 58 (1-4), 62 (33). Переспіви з псалмів творили Тарас Шевченко та Леся Українка.

Тарас Шевченко звернувся до біблійних переспівів, бо релігійна форма псалмів давала можливість втілити в них думки, які переслідувала цензура.

1. Псалом описує дві дороги: щасливу праведних 1-3; злощасну грішних 4-6.

1. Блажен чоловік, що за порадою безбожників не ходить

і на путь грішників не ступає,

і на засіданні блюзнірів не сідає,

2. але в Господа законі замилування має

і над його законом день і ніч розважає.

3. Він – мов те дерево,

посаджене понад потоками водними,

що плід свій дає у свою пору

й що лист його не в’яне,

і все, що чинить він, йому вдається.

4. Не так безбожники.

Вони – немов полова, що вітер розвіває.

5. Тому безбожники на суді не остояться,

ні грішники на праведників зборах.

6. Бо про путь праведників Господь дбає,

а путь безбожників пропаде.

А я що? Я нічо. Не всі читали переспіви духовного пророка української нації і твори древніх авторів одночасно. Хтось читав псалми, але не читав твори Тараса Шевченка. Хтось читав твори Тараса Шевченка, але не читав псалми.

Хрест.

І тут, у горах, хрест! От край проклятий!

Куди не глянеш, - бог на хрест розп’ятий!

Знання нема, а скрізь безодня віри,

і всюди рабських шибениць без міри.

Землею гомонять пісні воскресні,

а люди ждуть на ласощі небесні.

Споганюють святе лице природи

страшним кінцем Христової пригоди,

Самі ж ідуть чортівськими шляхами,

звірюки від колиски аж до ями!

О Христе! Глянь: ті юди і пілати

від тебе ждуть небесної заплати!

Хрестом твоїм зацитькують сумління,

а їх серця, як ті хрести, з каміння.

І шибениця в їх домах єсть богом,

а ти стоїш, Ісусе, за порогом…

Осип Маковей.

Вірш «Хрест» входив до циклу «Гірські думи», котрий вперше надруковано в літературно-науковому віснику - 1899 р.

Тріада...

Коронавірус організував тріаду з карантиновірусом і кретиновірусом. Тріада руйнує кордони здорового глузду, користуючись моментом, використовує законодавство як індульгенцію на вседозволеність.

Після створення вакцини чи ліків, коронавірус та карантиновірус будуть знешкоджені. Кретиновірус вакцинації чи лікуванню не підлягає. Медицина безсила.

А я що? Я нічо. Маємо те, що маємо. Собачка правильно какає, але не правильно кладе. Де заманеться нужду справляє, обходиться без унітаза і біде.

Злоякісне утворення...

10 квітня 2010 року польська делегація літаком прямувала на жалобні урочистості, присвячені 70-ій річниці масової страти польських громадян у Катинському лісі.

Розстріл польських полонених і в’язнів - злочин без терміну давності. Як і багато інших злочинів проти людства скоєних Росією в усі часи. Тоді коли вона була царством, імперією, федерацією. Тероризм, експансія, анексія, агресія – буденне життя цього злоякісного утворення на планеті Земля. Як наслідок загарбання чужих територій та знищення поневолених народів. Ксенофоби не покарані до нині за голодомор в Україні. Людомори переселяли, виселяли, вивозили, депортували народи в таких умовах, які приводили до неминучої смерті.

Рішення про розстріл польських громадян прийняло Політбюро ЦК ВКП(б) 5 березня 1940 року. Розстріли почалися 03.04.1940 року. Воєнний злочин здійснений протягом квітня-травня 1940 року у декількох місцях одночасно - у Катинському лісі, у в’язниці міста Калінін та в Харкові.

В СРСР стверджували, що злочин у Катині вчинили в 1941 році німці, коли окупували територію Радянського Союзу.

На Нюрнберзькому процесі радянський прокурор спробував звинуватити провідних нацистів в «Катинській різанині», зокрема Германа Герінга і Альфреда Йодля. Можливо в сфабрикованих документах була надто примітивна брехня. Спроба залишилась спробою.

Для радянської пропаганди ця версія до 1990 року була єдиною і беззаперечною.

Через 70 років після «Катинської різанини» в авіатрощі поблизу Смоленська загинули всі хто знаходився в літаку ТУ 154 - президент Польщі Лех Качинський з дружиною Марією Качинською,  майже все вище керівництво Польщі, екіпаж. Всього 96 осіб.

Літак був зруйнований в повітрі декількома вибухами. Положення тіл на землі чітко вказує на те, що вони почали випадати з літака, до того як літак впав на землю.

Розслідування цієї трагедії триває. Росія нехтуючи вимогами міжнародного законодавства не передала Польщі зібрані на місці катастрофи уламки літака, не повернула «чорні скриньки», відмовила полякам надати можливість провести реконструкцію літака з цих уламків.

А я що? Я нічо. Відсутність покарання за скоєні злочини заохочує до нових злочинів.

Над окупованим Донбасом 17 липня 2014 року був збитий Боїнг-777 ракетою, яка була випущена російською зенітною установкою (ЗРК) Бук. На борту літака перебували 298 осіб (283 пасажири та 15 членів екіпажу). Всі загинули. Розслідування воєнного злочину триває.

Ворона ніколи не каже ку-ку, лише все кра.

Іх там нєт… Є тільки зенітні установки, якими віртуозно керують шахтарі та трактористи.

То облізле з московського кремля, підняло «россійскій мір» з колін і спрямувало його навпростець, мов ворону, до Гааги… Народна приказка каже, що навпростець тільки ворони літають.

Холодний Яр.

У всякого своє лихо,

І в мене не тихо;

Хоч не своє, позичене,

А все-таки лихо.

Нащо б, бачся, те згадувать,

Що давно минуло,

Будить бо знає колишнє –

Добре, що заснуло.

Хоч і Яр той; вже до його

І стежки малої

Не осталось; і здається,

Що ніхто й ногою

Не ступив там; а згадаєш,

То була й дорога

З монастиря Мотриного

До Яру страшного.

В Яру колись гайдамаки

Табором стояли,

Лагодили самопали,

Ратища стругали.

У Яр тойді сходилися,

Мов із хреста зняті,

Батько з сином і брат з братом –

Одностайне стати

На ворога лукавого,

На лютого ляха.

Де ж ти дівся, в Яр глибокий

Протоптаний шляху?

Чи сам заріс темним лісом,

Чи то засадили

Нові кати? Щоб до тебе

Люди не ходили

На пораду: що їм діять

З добрими панами,

Людоїдами лихими,

З новими ляхами?

Не сховаєте! Над Яром

Залізняк витає

І на Умань позирає,

Гонту виглядає.

Не ховайте, не топчіте

Святого закона,

Не зовіте преподобним

Лютого Нерона.

Не славтеся царевою

Святою войною.

Бо ви й самі не знаєте,

Що царики коять.

А кричите, що несете

І душу, і шкуру

За отечество!.. Єй-богу,

Овеча натура;

Дурний шию підставляє

І не знає за що!

Та ще й Гонту зневажає,

Ледаче ледащо!

«Гайдамаки не воины –

Розбойники, воры.

Пятно в нашей истории…»

Брешеш людоморе!

За святую правду-волю

Розбойник не стане,

Не розкує закований

У ваші кайдани

Народ темний, не заріже

Лукавого сина,

Не розіб’є живе серце

За свою країну.

Ви – розбійники неситі,

Голодні ворони.

По якому правдивому,

Святому закону

І землею всім даною,

І сердешним людом

Торгуєте? Стережіться ж,

Бо лихо вам буде,

Тяжке лихо!.. Дуріть дітей

І брата сліпого,

Дуріть себе, чужих людей,

Та не дуріть Бога.

Бо в день радості над вами

Розпадеться кара.

І повіє огонь новий

З Холодного Яру.

В’юнища;

17 грудня 1845 року.

Холодний Яр – місцевість у лісі поблизу Чигирина, де збиралися 1768 року гайдамаки.

Нерон – Нерон Клавдій Цезар (37 - 68), римський імператор, відомий своєю жорстокістю. Ім’я Нерона стало символом кривавого тирана.

Пятно в нашей истории… - Т. Шевченко тут мав на увазі книжку дворянського історика А. О. Скальковського (1808 - 1899) «Наезды гайдамак на Западную Украину в 1733 – 1768 гг.», у якій той паплюжив антифеодальну боротьбу українського селянства, називав гайдамаків розбійниками і грабіжниками.

Мораль як і право не існують незмінно...

Українська Центральна Рада 7 (20 н. ст.) листопада 1917 року оповістила в Третьому Універсалі народу українському і всім народам України, що Україна стає Українською Народньою Республікою.

…«Ото ж оповіщаємо:

До території Народньої Української Республіки належать землі, заселені в більшости українцями: Київщина, Поділля, Волинь, Чернигівщина, Полтавщина, Харківщина, Катеринославщина, Херсонщина, Таврія (без Криму). Остаточне визначення границь Української Народної Республіки, як щодо прилучення частини Курщини, Холмщини, Вороніжчини, так і сумежних губерній і областей, де більшість населення українська, має бути встановлене по згоді зорганізованої волі народів.

Всіх же громадян сих земель оповіщаємо:

Віднині на території Української Народної Республіки існуюче право власности на землі поміщицькі й инші землі нетрудових хазяйств сільсько-господарського значіння, а також на удільні, монастирські, кабінетські та церковні землі – касується.

Признаючи, що землі ті єсть власність усього трудового народу й мають перейти до нього без викупу, Українська Центральна Рада генеральному секретареві земельних справ негайно виробити закон про те, як порядкувати земельним комітетам, обраним народом, тими землями до Українських Установчих Зборів»…

Вже в квітні 1918 року пан М. Грушевський в статті «Святі права» вказував, що найбільш дражливим питанням моменту є питання про землю.

…«Але я вважаю своїм обов’язком відізватись також і на надуживання таких голосних слів, як «святе право», «мораль» і т. п., коли говориться про скасування прав на землю. Бо святість тут дуже сумнівна, а мораль теж під запитанням.

В кожній справі, в кожній реформі чиїсь інтереси терплять, і ті, кого вона зачіпає за живе м’ясо, мають нахил уживати найбільш сильних виразів для своїх жалів на порушення своїх інтересів – аж до «святості» включно»…

…«Лев Толстой, сей прославлений на весь світ мораліст, гаряче доказував неморальність власності на землю. А наш Шевченко – хто не знає його огненних віршів – з доби розцвіту його творчості:

Ви – розбійники неситі,

Голодні ворони!

По якому правдивому

Святому закону

І землею, всім даною,

І сердешним людом

Торгуєте? Стережіться,

Бо лихо вам буде,

Тяжке лихо!

Отже, для Шевченка торгування землею, «всім даною», значить право власності на неї, було таким же беззаконним ділом, як і торгування людьми. Він грозив за нього «тяжким лихом». Селянські розрухи 1904-1905 років були останньою пересторогою по сім пророчім остереженні поета. Пересторогою даремною!

Гірко, що реформа не була проведена скоріше, більш планово і розважно. Жалко, що на неї наваливсь більшовизм. Але кінець кінцем святість і незайманість мають тут дуже мало до діла!

Мораль як і право не існують незмінно, а творяться і перетворюються неустанно, під впливом обставин життя політичного, соціального, а головне – економічного. Виникаючи з них, вони потім тверднуть, і ті верстви,що устроюються особливо вигідно під охороною того права і моралі, мають нахил перебільшувати непорушність і святість тих установ, котрі вони використовують в своїх інтересах. Але до сих криків і лементів треба ставитись розважно і критично.

Ніяка скільки-небудь значна реформа не обходиться без криків, осторог і погроз. Мудрість наказує переводити реформи можливо безболісно. Але вона ж наказує дивитись в корінь речей і не відступати перед галасом людей, яких очі обернені назад, а не вперед».

А я що? Я нічо. Нині питання про землю також залишається в числі найбільш дражливих питань.

Це не є несподіванкою. Нічого нового. Старе повторюється. Забуте старе... «Новим» забуте старе є для тих котрі не забули , а просто не знають минулого. Їм не цікаво. Хочуть бездумно нового. А тим «новим» вже хтось натішився до сліз...

Не зникли і ті, очі яких обернені назад.

І одним і другим наче невідомо, що життя сповнене розчарувань...

СЛАВА УКРАЇНІ!