Дивувалась зима...

Дивувалась зима:

Чом се тають сніги,

Чом леди присли всі

На широкій ріці?

Дивувалась зима:

Чом так слабне вона,

Де той легіт бересь,

Що теплом пронима?

Дивувалась зима:

Як се скріпла земля

Наливаєсь теплом,

Оживає щодня?

Дивувалась зима:

Як посміли над сніг

Проклюнутись квітки

Запахущі, дрібні?

І дунула на них

Вітром з уст ледяних,

І пластом почала

Сніг метати на них.

Похилились квітки,

Посумніли, замклись;

Шура-буря пройшла –

Вони знов піднялись.

І найдужче над тим

Дивувалась зима,

Що на цвіт той дрібний

В неї сили нема.

І. Франко, 27 березня 1880 року.

Вперше надруковано в журналі «СВІТ», 1882 року, № 4-5, сторінка 301, під заголовком «ВЕСНЯНКА».

Згодом цей поетичний твір ввійшов до циклу «Веснянки», збірки поезій І. Франка «З вершин і низин». Перше видання збірки поезій «З вершин і низин» вийшло в 1887 році. Друге, доповнене видання збірки поезій вийшло в 1893 році.

Збірка поезій «З вершин і низин» була доступна не для всіх українців. У Росії обидва видання збірки поезій були заборонені цензурою.

У 1888 році київському окремому цензору іноземної цензури Дроздову не сподобалось, що автор закликає українців підійматись на боротьбу з гнобителями, здобувати волю.

У 1910 році цензурувалось друге видання збірки. Цензор пропонував заборонити всю збірку, «зважаючи на чисельність місць, що підлягають вилученню з книжки».

А я що? Я нічо. Твори українського поета цензурує київський окремий цензор іноземної цензури… Що ж, так склалося… Таке життя. Та заборонити любити українську мову, українську поезію, українську пісню ніяка цензура не здатна. В енциклопедичному словнику Ф. А. Брокгауза та І. А. Єфрона в статті про І. Франка, А. Кримський зазначав, що «Сборник стихов «З вершин і низин»… многими переписывался и заучивался напамять».