Яких то знущань ми в житті не зазнали
За нашу апостольську віру,
Могил безіменних лишилось немало
В засніжених далях Сибіру.
Наш стогін долинув до Господа Бога,
Зійшла і на нас його милість -
Ми вийшли з темниць на просічну дорогу,
Помножив Господь наші сили.
Всі ті, що над нами так люто знущались,
У власній ув'язли облуді.
Найбільшого ката на світі не стало,
Поменших, дасть Бог, теж не буде...
За нашу апостольську віру,
Могил безіменних лишилось немало
В засніжених далях Сибіру.
Наш стогін долинув до Господа Бога,
Зійшла і на нас його милість -
Ми вийшли з темниць на просічну дорогу,
Помножив Господь наші сили.
Всі ті, що над нами так люто знущались,
У власній ув'язли облуді.
Найбільшого ката на світі не стало,
Поменших, дасть Бог, теж не буде...
Я. Ольховий.
Немає коментарів:
Дописати коментар