Ніби краплі жовті, в темну воду.

Ніби краплі жовті, в темну воду

Стиглі зорі падають вночі.

Ти ідеш крізь синю прохолоду,

Підійнявши місяць на плечі.

 

Ти ідеш... Іди собі щаслива,

Мрій і смійся, думай і мовчи,

Посміхайся вітрові грайливо,

Травам ім’я милого шепчи.

 

Ти ідеш... Звичайно, не до мене,

Не мені замріяність несеш.

Ніжна й добра, щедра і шалена,

Іншому в обійми упадеш.

 

Іншому у душу зрониш слово,

Сумнів розпанахавши навпіл.

Вечір перли вам до ніг казкові

Буде сипать росами на діл.

 

І від вас між сонних незабудок,

Без злоби, досади і обмов,

По росі брестиме босий смуток

І моя нерадісна любов.

 

Василь Симоненко

19.06.1960