Де лан половіє і неба блакить
У пісні сплелись солов'їній,
Де цезій і стронцій, де кров ще кипить, -
Моя Україна.
Де кручі стрімкі і вишневі сади,
І води Славутича линуть, -
Згорить у пекельних вогнях сатани -
Моя Україна.
Де море синіє, на тисячі миль
Страждання і пісня незмінні,
І пил саркофага, і шепіт руїн, -
Моя Україна.
Ось гори в тремтливих обіймах лісів,
Немов для усіх домовина,
Цимбал і бандур надриваючий спів, -
Моя Україна.
Мій гордий народ у жорстокій борні, -
В буремну найтяжчу годину, -
Хай волю здобуде тобі і мені, -
Моя Україно.
Свій плач у звитягу Твою переллю,-
Це Воля і Дума - єдині,
Бо славлю Тебе і єдину люблю -
Мою Україну!
Володимир Пономаренко.
Немає коментарів:
Дописати коментар