Лихе віщування.

 Позлітались ухатії сови,

Заквилили сумно сичі,

Собаки голоднії знову

Завили удень і вночі,

І хмари, як ворон той, чорні,

Насупившись, вгору пливуть…

Їх блискавки ріжуть огненні,

В їх громи страшенно гудуть…

Йде-суне лихая година,

Пригнічені люди мовчать.

Задума їх голови вкрила,

В їх острахом очі горять;

А серце, б’ючися об груди,

Важкий вибива перебій…

О рідная земле! Чи буде

У тебе хоч трохи спокій?

Чийсь голос іздалека лине,

Мов з вітром гомоне трава:

“Без волі – все живеє гине,

Без волі – і я не слуга”.

Панас Мирний.