Бували войни й військовії свари:
Галагани, і Киселі, і Кочубеї-Нагаї;
Було добра того немало.
Минуло все, та не пропало,
Остались шашелі: гризуть,
Жеруть і тлять старого дуба…
А од коріння тихо, любо
Зелені парості ростуть.
І виростуть; і без сокири
Аж зареве та загуде,
Козак безверхий упаде,
Розтрощить трон, порве порфиру,
Роздавить вашого кумира,
Людськії шашелі. Няньки,
Дядьки отечества чужого!
Не стане ідола святого,
І вас не стане, - будяки
Та кропива – а більш нічого
Не виросте над вашим трупом.
І стане купою на купі
Смердячий гній, - і все те, все
Потроху вітер рознесе,
А ми помолимося Богу
І небагатії, невбогі.
Тарас Шевченко. 26 листопада 1860 р.
[С.-Петербург]
Галагани – давній рід українських старшин-поміщиків.
Киселі – давній український дворянський рід. Тут Тарас
Шевченко, очевидно, мав на увазі насамперед Адама Григоровича Киселя (1580-1653),
українського магната, брацлавського, а згодом київського воєводу, захисника
польсько-шляхетського панування на Україні.
Кочубеї-Нагаї –
старшинський рід Кочубеїв Шевченко
називає Нагаями, натякаючи на їх походження від татарського роду. Назва Нагаї
йде від імені татарського воєначальника другої половини ХІІІ століття Ногая. Ногаї
(ногайці) – народність, яка живе переважно в Дагестані. Має свою мову,
писемність.
…Роздавить вашого
кумира – йдеться про царя Олександра
ІІ.
Шашелі - жуків-точильників здавна у народі називають
«шашелем».
Немає коментарів:
Дописати коментар