Чи справді?
Скільки думок линуло й лине,
Боже до Тебе!
Скільки імен тобі дали
мільйонні уста!
Скільки ж очей у сльозах
задивлялись у Небо,
скільки Тебе на землі
у досаді шука?...
Скільки (без ліку) пророків,
вождів і жерців
людство віками вело
манівцями.
Тільки народ научити
ніхто з них не вмів,
щоби Бога збагнули вони не страхом
а серцями…
Аж Христос научив: «Кличте Господа
«Отче наш»…
Він єдиний Творцем є життя на землі».
Тож скажіть чи таки захотів Він,
щоб аж
син Його в таких муках вмирав
на хресті?...
ІРИНА ДИБКО.
Немає коментарів:
Дописати коментар