Мова.

 

Мова народилась не з крику,

Знаєте, хто мову народив, - 

Люди вільні і уже не дикі,

Бо сміятись вміли із біди.

Як з висот пташиного польоту

Отоді і кинув хтось: "Си... Ни!"

А ліси відлунювали: "Хто-о то?"

А раби: "І того розіпни!"

Чути кроки віку - Командора,

Доганяєм Бога. Біжимо.

У гнізді, що на даху собору,

Вже зібрались душі для розмов.

І говорять мовчки. А словами

Думають. Про зорі, про дітей...

Чи слова це - "УКРАЇНА", "мама"?..

Ні. Це просто дихання святе.

Ігор Павлюк.