Не такого посту...

Не такого посту хоче Бог від нас,

Щоб сушив ти тіло й дух приспав ураз.

Бо який пожиток тілом голод знати,

А без добрих вчинків духом умирати?

І який пожиток від їди здержаться,

А на блуд і здирство пильно поспішаться?

І який пожиток, щоб лиця не мити,

А в холодну пору голого не вкрити?

І яка заслуга, що в нас тіло сохне,

А у нас голодний під порогом дохне?

Чи то дуже чесно всю ніч в темній хаті

Гаряче молиться, к Богу припадати,

Поки там під тином з голоду та стужі

Умирають бідні, зойкають недужі?

Іван Франко.

Вперше надруковано в журналі «ЖИТЄ І СЛОВО», книга 3, стор. 324, 1895 року, під спільним заголовком «Із чужих квітників. Із Ізмарагда».